До «Ямайки» так і не «допливли»…

Повторні вибори до бундестагу можуть посилити антиєвропейську й проросійську «Альтернативу для Німеччини».

Човен німецьких коаліціантів сів на мілину політичних амбіцій...
Човен німецьких коаліціантів сів на мілину політичних амбіцій...

«Найбільшою за 70 років кризою у німецькій політиці» назвала британська газета The Telegraph провал коаліційних переговорів у ФРН. «Німеччина вважалася винятком серед сусідів – як політично стабільна й передбачувана країна, орієнтована на згоду й здатна до компромісу, – написав оглядач німецької Frankfurter Allgemeine Zeitung. – Достатньо було одного удару з боку партії, яка щойно повернулася до бундестагу, аби заглушити цю хвалебну оду». Цього удару завдала Вільна демократична партія (ВДП): саме лідер лібералів Крістіан Лінднер вирішив вийти з коаліційних переговорів. Що далі? Президент ФРН Франк-Вальтер Штайнмаєр закликає лідерів ХДС, ХСС, ВДП і «Зелених» продовжити переговори. Однак шансів на їх успіх менше, ніж на повторні вибори.

Перед виборами саме лібералів називали в Німеччині найімовірнішим коаліційним партнером християнських демократів. Але мандатів для того, щоб створити коаліцію на двох, «жовтим» і «чорним» забракло. Довелося кликати «Зелених» у «жовто-чорно-зелену» коаліцію «Ямайка» (саме такими є кольори цієї острівної держави). Переговори йшли важко. Християнсько-соціальний союз, баварський партнер ХДС, висунув вимогу обмежити кількість мігрантів 200 тисячами на рік. «Зелені» були категорично проти. Натомість вимагали, аби вже до 2030 року в Німеччині були заборонені дизельні авто й електростанції, що працюють на вугіллі. Це, своєю чергою, було неприйнятно як для консерваторів, так і для лібералів, орієнтованих на бізнес. Урешті-решт, намітився компроміс: «Зелені» пом’якшили свої екологічні вимоги та погодилися на квоту в 200 тисяч мігрантів, – якщо решта коаліціантів дасть згоду не включати у цю кількість членів родин біженців, які возз’єднуються. Відповіді на цю пропозицію «Зелених» ХСС дати не встиг – ВДП із переговорів вийшла… «Краще не керувати, ніж керувати неправильно, – заявив лідер лібералів Крістіан Лінднер. – Нікого не звинувачуємо в тому, що вони дотримуються своїх принципів, але ми також відстоюємо свої».

Імовірно, лідер лібералів Крістіан Лінднер вважає, що у разі повторних виборів його партія покращить свій результат (ВДП одержала 10%). Хоча б за рахунок виборців ХДС/ХСС, розчарованих нездатністю канцлера Ангели Меркель «сколотити» коаліцію… Соціал-демократи, які навідріз відмовилися створювати нову «велику» коаліцію з ХДС-ХСС, також сподіваються на повторні вибори. Хоча, найімовірніше, головний електоральний прибуток матиме на цих виборах не партія екс-голови Європейського парламенту Мартіна Шульца, а антиєвропейські популісти з «Альтернативи для Німеччини» (одержали 12%). Один із лідерів цієї радикально антиіммігрантської сили, Александр Гаулянд, уже заявив про «банкрутство Ангели Меркель»…

Спробувати створити уряд меншості (таку можливість у конституції ФРН передбачено), наприклад, із «Зеленими», Ангела Меркель, схоже, не хоче. За відсутності коаліції довелося б перед кожним голосуванням у бундестазі домовлятися з різними фракціями. Якісь рішення, не виключено, пройшли би тільки за підтримки посткомуністів із партії «Ліві» чи антиєвропейських популістів із «Альтернативи». Обидві ці партії – відверто проросійські (зрештою, фінансуються Кремлем), і перспектива мати з ними справу канцлеру зовсім не посміхається.

Водночас Меркель розуміє, що на повторних виборах блок ХДС/ХСС може побити свій антирекорд, встановлений у вересні. (Християнські демократи одержали тоді трохи більше 33% голосів, втративши порівняно з попередніми виборами понад 7%). Після виборів до бундестагу, у жовтні, відбулися вибори до парламенту землі Нижня Саксонія. ХДС програв їх соціал-демократам, тож тенденція для партії Меркель – негативна. Поза тим, аж 27% виборців, за даними опитувань, звинувачують у провалі переговорів про «Ямайку» саме канцлера…

За повторні вибори, за даними опитування Bild, виступають 49,9% німців. При цьому 40% німців бажають, аби саме Меркель після цих виборів залишилася канцлером. Попри це, політологи не виключають, що на повторні вибори, якщо президент ФРН їх усе-таки призначить, ХДС поведе новий лідер.

«Політична криза в Німеччині є дуже поганою новиною для Європи», – написала французька газета Le Monde. «Відхід Ангели Меркель став би стрибком у невідоме», – цитує радіо France Info президента Франції Емануеля Макрона. Стурбованість господаря Єлисейського палацу зрозуміла. Плани реформування Європейського Союзу, які просуває Макрон, Меркель здебільшого підтримує. А хтозна, як до ідей Макрона поставиться наступник Меркель на посту канцлера… «Без Меркель, – прогнозує французька політолог Жаклін Енар, – Європа зникне зі світових радарів».

Частина депутатів британської Консервативної партії, повідомила The Times, звернулася до свого уряду з вимогою утриматися від подальших поступок на переговорах про «Брексіт». Почекаймо, мовляв, чим завершиться політична криза в Німеччині: може, у наступника Меркель виторгуємо кращі умови?

Саме послідовна й непохитна Меркель була своєрідним гарантом продовження антиросійських санкцій, накладених ЄС через анексію Криму й частини Донбасу. Тож у Кремлі зараз задоволено потирають руки: позиції головного європейського «поліціянта» послабилися, і є надія взагалі його позбутися…

Карикатура Marian Kamensky

(Австрія)