Велети-асилки

Давня білоруська легенда гласить, що колись по землі ходили люди-велетні.

Глибокі річки сягали їм не вище колін, а голови у них були, як цебра. Ото як іде асилок лісом, візьме за верх величезну сосну, вирве з коренем і підпирається нею, мов палицею. Саме вони ще до початку часів прокопали річки, понасипали гори та порозкидали по світу величезні камені, які і зараз трапляються подекуди на полі або в лісі.

Детальніше читайте в паперовій версії видання