Квітка осені

У Львівському ботанічному саду квітнуть жоржини.

Близько шістдесяти видів жоржин квітнуть у Львівському ботанічному саду. Перші жоржини зацвітають на початку липня і тішать око до перших приморозків. Є і «помпонні сорти» у вигляді кульочок, що нагадують помпони. Є бузкові, білі, рожеві, жовті…

Про особливості жоржин розповіла інженер Ботанічного саду Львівського національного університету імені Івана Франка Марія Надрага.

Жоржини примандрували до нас із далекого американського континенту. Ростуть у горах Мексики і Перу. Уперше до Європи потрапили у 1791 році – у Ботанічний сад Мадрида. Ті, хто передав насіння до Європи, думали, що вживатимуть кореневі бульби у їжу як картоплю. Та європейські шлунки були не пристосовані до такої «вишуканої» їжі. Іспанському королю настільки сподобалася квітка, що він постановив вирощувати її. Тоді з жоржинами траплялися детективні історії. Король навіть смертною карою погрожував тим, хто вивозить із країни насінини чи бульби. Але шпигуни викрадали квіти. У Європі почалася жоржинова лихоманка. На цих квітах можна було збагатитися. Але бувало, що люди банкрутіли через прорахунки у вирощуванні квітів. Інші за один день могли стати казково багатими. Індіанці використовували цю рослину по-різному: наприклад, подавали по стеблах воду, використовуючи їх як водогін.

Виведено надзвичайно багато видів жоржин: є низькорослі, карлики, а є високорослі сорти, що сягають двох метрів. За будовою суцвіть є махрові і напівмахрові. У європейців популярні низькорослі сорти жоржин. Їх легше вирощувати, ніж високорослі, бо не потрібно встановлювати опори. На одному кущі низькорослих сортів жоржин може одночасно квітнути від 25 до 45 суцвіть.

Рослини, які культивують у нас, треба викопувати на зиму – вони наших зим не переносять. Дехто думає, що жоржини вибагливі у догляді. Це не так.

«Як тільки вдарить перший мороз, якщо побачите, що верхня частина і пагони прибиті морозом, треба викопувати кореневі бульби на зберігання, – радить Марія Надрага. – Вважається, після морозу вони здоровіші».

Навесні квіти бажано висадити у ґрунт до 10−15 травня. Для цього у ямки треба додати органіку, яку вони люблять. Догляд простий — полив і кожні два тижні підживлення азотними, а пізніше фосфорними добривами. На кінець сезону, приблизно у другій декаді серпня, бажано припинити підживлення, оскільки рослині треба підготуватися до зими. Жоржина любить воду, але застою її не любить. Спушування, прополювання — це звичні заходи. Якщо цього дотримуватися, спостерігатиметься цвітіння жоржин від середини липня аж до приморозків.

Фото автора