Асоціацію і безвіз уже “підкорили”. А які вершини в України і ЄС попереду?

Який наступний пункт призначення на нашому європейському шляху? Як би українці не хотіли, аби таким дороговказом було повноправне членство в ЄС, найближчими роками цього не буде. І навіть найближчими десятиліттями… Якщо не членство, то, можливо, нова, суттєво посилена Угода про асоціацію? І цього наразі у порядку денному немає. У ЄС переконані, що вже ратифікований текст Угоди має достатній потенціал, і справа лише за тим, аби Україна його використала.

Київський саміт Україна-ЄС (12−13 липня) стане таким собі самітом переможців. Адже, як поінформував сайт Європейської ради, учасники зустрічі в Києві (ЄС представлятимуть президент Євроради Дональд Туск і президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер) привітають нещодавні спільні досягнення. А саме — остаточне завершення процесу ратифікації Угоди про асоціацію України з ЄС і початок дії безвізового режиму.

До списку досягнень, які варто відзначити на київському саміті, я би додав нещодавнє розширення Євросоюзом безмитних квот на деякі статті українського експорту. Це рішення було прийняте європейськими партнерами попри те, що для деяких країн-членів ЄС (представників Східної Європи) наші аграрії є серйозними конкурентами. Але бажання виявити солідарність із Києвом узяло гору… Не маю сумнівів: ратифікована Асоціація і “безвіз” є успіхами, про які обов'язково треба говорити. Водночас, ці славні досягнення вже стали історією. Це вже підкорені вершини… А якими будуть нові? Який наступний пункт призначення на нашому європейському шляху?

Як би українці не хотіли, аби таким дороговказом було повноправне членство в ЄС, найближчими роками цього не буде. І навіть найближчими десятиліттями. Якщо ЄС і наважиться на розширення, то спочатку це будуть Балкани. А вже потім, колись, можливо… Цікава деталь: Нідерланди, Франція і Німеччина начебто не хотіли, аби в підсумковій декларації київського саміту була згадка про визнання ЄС “європейських прагнень України”. Хоча ці “прагнення” ні до чого ЄС не зобов'язують… Якщо не членство, то, можливо, нова, суттєво посилена Угода про асоціацію? І цього наразі у порядку денному немає. У ЄС переконані, що вже ратифікований текст Угоди має достатній потенціал, і справа лише за тим, аби Україна його використала.

“Захід не має реальної стратегії щодо України, — констатував в інтерв'ю “ВЗ” екс-прем’єр Литви Андрюс Кубілюс. — Свого часу ми в Литві після підписання Угоди про асоціацію з ЄС одержали чітку обіцянку: якщо продовжимо реформи й виконаємо певні вимоги, то швидко станемо повноправними членами ЄС і НАТО. І ця обіцянка тримала нас у тонусі… Зараз Захід не може дати Україні такої обіцянки. А без неї в Україні значно зменшиться мотивація для того, аби робити реформи”. За їх відсутності, прогнозує Кубілюс, “у народі швидко запанує розчарування”, і як наслідок, “до влади в Україні прийдуть популісти, радикали, крайні націоналісти… І тоді Україна вже точно не піде в напрямку Євросоюзу”.

Кубілюс, який є членом Міжнародної дорадчої ради реформ при президентові України, вважає, що ЄС має розробити “проміжну стратегію” для України. А саме пообіцяти Україні солідну фінансову допомогу — в обмін на конкретні реформи, які має провести Київ. Подібні “стратегії” вже обговорюються в Європі, зокрема, у впливовому середовищі Народної партії Європарламенту. Інша справа, чи стане колись новітній “план Маршалла” реальним планом Євросоюзу…